Другого березня небувала кількість протестуючих вийшла на вулиці Лісабона, Порто та трьох десятків інших великих міст, щоби відкрито заявити про свою ворожість існуючій системі. Протестуючи проти свавілля уряду та світових фінансових спекулянтів, півтора мільйона португальців в один голос заспівали «Грандолу» – революційний гімн, який був символом супротиву диктатурі  Салазара-Каетано в 1970 – х роках. Пройшло 40 років, але слова пісні знову стали актуальними.Сьогодні народний гнів спрямований на нове втілення диктатури, так звану  «трійку» світових спекулянтів, до якої належать: Європейський Центрального Банку, Міжнародний Валютний Фонд та Європейська Комісія. Саме це тріо спричинило небувалу економічну кризу в країні. Під тиском світових спекулянтів національним урядом країни розпочалося запровадження політики тотальної економії. Сценарій «порятунку» країни класичний – зниження заробітної платні, скорочення пенсій та поступове згортання програм соціального захисту населення. Цікавим є той факт, що усвідомлюючи власну відповідальність за економічний стан країни, «трійка» серйозно занепокоєна безпекою власних працівників. Існує спеціальний циркуляр для працівників вищезгаданих структур, в якому рекомендується не згадувати працівникам МВФ, ЄЦБ, ЄК власного місця роботи при перетині кордону та не наближатися до вікон офісів під час масових протестів.

Але народне правосуддя чекає не тільки на фінансових пройдисвітів. «До біса Трійку і уряд, народ – це найкращий уряд!» – такі заклики лунають на площах по всій країні. Прем’єр-міністр країни Пасуш Коельйо постійно стикається з проявами народної ненависті до власної персони. Його все частіше асоціюють з фашистським диктатором Антонио Салазаром. Так в лютому, під час традиційного прем’єрського звітного виступу в парламенті Коельйо зустріли погрозами та піснею «Гродола», яку розгнівані трудівники співали доти, поки їх не затримала поліція.

«Людям потрібно зробити більше зусиль: їм слід покинути місця, де їм комфортно, і шукати роботу за кордоном».

Премєр-міністр країни Пасуш Коельйо під час прес-конференції.

Сучасна економічна ситуація в Португалії є наслідком цілеспрямованої політики національного уряду та світової «трійки» спекулянтів. Бажаючи повернути власні надприбутки за рахунок простих португальських трудівників, світові спекулянти проголосили відкриту класову війну. Забираючи останні гроші в мільйонів простих людей, вони натомість пропонують «програму покращення», яка означає або повільну довголітню економічну стагнацію з невизначеним кінцем, або різке збіднення населення з незначним економічним зростанням і знову-таки з невизначеним кінцем. Але час, коли народ міг терпляче та мовчки спостерігати за свавіллям «демократичної» влади та «цивілізованої» світової спільноти закінчився. На насилля відповідь може бути тільки насильницькою. Коли клас експлуататорів та олігархів оголошує війну простому народу, зберігати спокій та стояти осторонь неможливо. Португальські трудівники обрали шлях відкритого супротиву. Головне, щоб в цій боротьбі за власне право на життя, народ не став жертвою чергових політиканів, які заради парламентського  крісла обіцятимуть все що завгодно

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0.0/10 (0 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)