«У Греції ми бачимо зростання популярності вкрай правих, в Італії немає уряду, на Кіпрі розорилися банки, в Іспанії виросло втрачене покоління. Франція, Бельгія і Нідерланди потребують скорочення держвидатків, щоб не порушити правила ЄС, в Ірландії 6-й рік поспіль проводять політику економії»

Гі Верхофстадт, колишній прем’єр-міністр Бельгії, голова ліберальної фракції Європарламенту

Коли основна увага світових ЗМІ прикута до ядерної загрози від Північної Кореї та нескінченної війни в Сирії, в самому серці західної цивілізації – в Європі, розгортаються події, масштаби яких можуть мати глобальні наслідки для всього світу.

«Криза в «єврозоні» залишається найбільшою загрозою для зростання глобальної економіки. Нездатність прийняти заходи сьогодні може призвести до поглиблення європейської кризи і виходу її за межі простору «єврозони», що буде мати найсерйозніші наслідки для глобальної економіки»

Карло Падоан, головний економіст ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).

Стареньку Європу лихоманить. Відносно спокійно переживши першу хвилю чергової кризи капіталістичної системи, європейські чиновники поспішили ще в 2008 році заявити про успіх та надійність економічної моделі ЄС та непохитність «еврозони». Але минуло трохи більше двох років, і картина кардинально змінилася. Ірландія, Греція. Іспанія, Португалія, Кіпр – країни, які задавалося ще вчора були еталонами для ліберальних економістів, сьогодні поринули у вир протестів та політичних скандалів навколо т. з. «політики жорсткої економії». В кращих традиціях ринкової економічної «справедливості» чиновники європейських країн вирішили перекласти відповідальність за власні прорахунки та махінації на плечі громадян. В кращих традиціях західної демократії європейські політики закликають свій електорат до смирення та терпіння, які, як відомо «винагороджується на небесах». Але ніщо вже не здатне заспокоїти людей, в яких відбирають право на життя. Гостроти сучасній ситуацію додає те, що ніхто в середовищі політиків, чиновників та експертів, навіть не уявляє, що робити та як вирішувати проблеми. Урізання соціальних виплат, зменшення зарплат та скорочення робочих місць – мантра, яку впродовж останніх двох років повторювали зі шпальт газет «рятівники Європи» – всі ці заходи виявились даремними перед обличчям боргової ями, в яку поступово сповзає Європа.

«Ми не можемо повторювати помилки минулого, набираючи нові борги і відкладаючи структурні реформи для того, щоб зберігати конкурентоспроможність на міжнародному ринку»

Ж. М. Баррозу, голова Єврокомісії.

Ситуація, в якій опинилися європейські бюрократи все більше нагадує класичний «цугцванг», тобто ситуацію, коли кожне наступне рішення веде тільки до погіршення становища – а на фініші всього цього – неминучий соціальний вибух. Саме так, неминучий, бо останні події в Греції та Італії вже свідчать про небажання «електорату» вірити обіцянкам про світле майбутнє з вуст системних політиків. Очі простих громадян з інтересом поглядають на радикальні політичні сили, популярність яких зростає з феноменальною швидкістю. Всі можливі варіанти (окрім маленької переможної війни) вже вичерпано, а прогнози на майбутнє дуже невтішні. Спеціалісти Єврокомісії – головного ініціатора економічної атаки на бюджети проблемних країн – передбачають те, що в 2013 році країни єврозони не зможуть вийти з рецесії. Скорочення економіки складатиме 0,3%. Наприклад, шестирічне економічне падіння в Греції досягне відмітки 4,4%. Звісно, для неспеціалістів ці цифри здаються не такими вже і страшними, але це так тільки в тому випадку, якщо не враховувати, що за кожною десятою відсотка подібного скорочення ховаються тисячі безробітних та знедолених людей. Саме безробіття має всі передумови стати тим грунтом, на якому проростуть зерна класової ненависті до всіх «ситих та багатих» . Ті ж самі спеціалісти Єврокомісії прогнозують зростання показників безробіття до відмітки 12,2% від всього працездатного населення (це приблизно 19 млн. осіб в Європі). В таких вже нестабільних країнах, як Греції, Іспанія та Португалія безробіття досягне рекордних 27%, 26,9% та 17,3% відповідно. Без соціальної допомоги та тимчасової роботи всі ці люди вимушені будуть вийти на вулиці, щоб вимагати для себе право на повноцінне життя. В умовах капіталістичної економіки, де єдиним «богом» для всіх є максимальний прибуток тут і зараз, жити повноцінно можуть лише експлуататори (чиновники, капіталісти та інші соціальні паразити). Те, в якому світі будуть жити європейці завтра напряму залежить від того, за який світ вони боротимуться вже сьогодні. Або продовження експлуатації та обману, або світ свободи та соціальної справедливості. Іншого не дано. А криза в Європі тільки допоможе знайти правильні цілі та ідеали. А. Ладик

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0.0/10 (0 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)