i6071_4Як повідомив нам наш товариш, який приймав безпосередню участь в шахтарському страйку у місті Краснодон (Луганська область), сьогодні учасники протестів прийняли рішення повернутися на роботу у зв’язку із згодою керівництва виконати частково вимогу страйкуючих. Генеральний директор підприємства “Краснодонвугілля» та представники стихійно створеного страйкового комітету шахтарів домовились про виконання вимог шахтарів Краснодону, а саме підняття зарплати робітникам в середньому на 20%, відновлення льотного статусу працюючих на шахтах жінок, повернення практики укладання колективного договору робітників із підприємством, спрощення процедури видачі лікарняних листів для робітників і ще кілька пунктів, які були внесені у перелік вимог страйкуючих. Рішення про припинення страйку обговорювалося із робітниками кожної із чотирьох страйкуючих шахт. Більшість робітників виступили за повернення на роботу, але за умови виконання начальством зазначених вимог. Із числа робітників була створена спеціальна комісія, яка слідкуватиме за дотриманням керівництвом угоди із робітниками, в свою чергу начальство кожного тижня має звітувати перед робітниками про зроблені кроки. Хоча більшість страйкуючих проголосувала за перемир’я, частина шахтарів залишилася на площі навіть після оголошення про припинення страйку. За словами нашого товариша, шахтарі слабо вірять в обіцянки директора. У випадку, якщо вимоги не будуть виконані, шахтарі обіцяють знову розпочати страйк, тільки тепер ще в більших масштабах. Необхідно зазначити, що проблеми із зарплатнею, які вивели на вулиці шахтарів Краснодону, існують так само і в сусідніх містах – Свердловську та Ровеньках. Місцеві шахтарі хоча і не оголошували страйк разом із сусідами, але про готовність вийти на вулиці та зупинити роботу на шахтах заявляють відкрито. Можливо часткова перемога краснодонських трудівників стане стимулом для початку боротьби шахтарів із сусідніх міст.

ДАЛІ ТІЛЬКИ РАДИКАЛЬНІШЕ

Новий страйк, який стане відповіддю на брехню керівників та продовження пограбування робітників олігархами ( не варто сумніватися в тому, що перемир’я із шахтарями – це лише затягування часу для подальших репресій) буде вже зовсім іншим. Метою нового страйку повинно стати не публічне оголошення вимог та подальші перемовини із начальством, а перехід влади на підприємствах із рук менеджерів та олігархів, у руки робітників. Повсталими шахтарями відразу має бути створений робітничий комітет, до складу якого будуть входити обрані від кожного трудового колективу шахти делегати. Кожний делегат представляє інтереси трудового колективу і в будь який час може бути переобраний або ж змінений на іншого. Діяльність робочого комітету має бути відкритою для всіх робітників шахти, кожного дня чи раз на кілька днів представники комітету звітують перед робітникам про свою діяльність. Завдання комітету – контроль за роботою керівництва та забезпечення влади самих робітників на підприємстві. Всі посади на підприємстві, в тому числі посада головного бухгалтера, головного інженера, директора підприємства мають обиратися на зборах всього робочого колективу. Саме робітники повинні затверджувати бюджет підприємства, план роботи та контролювати його виконання. Рівень заробітної плати для керівників не може перевищувати зарплату найбільш кваліфікованих робітників на підприємстві. Поступово влада на підприємствах має перейти із рук найманих олігархами менеджерів, до рук трудового колективу, який безпосередньо працює на підприємстві. Без шахтарів – всі ці директори та менеджери не видобудуть і кілограма вугілля. В той час як шахтарі без менеджерів та начальників зможуть організувати виробництво на ще кращих умовах.

ПРО “СЕПАРАТИЗМ”

Дуже показовим є те, що попри численні спроби різних політиканів очолити страйк та надати йому сепаратистського забарвлення. Попри провокації з боку як російських так і українських ЗМІ шахтарі впродовж всього страйку зберігали виключно соціальний характер протесту. До речі не є дивним те, що і російські і українські ЗМІ в один голос стверджували про те, що страйк в Краснодоні має політичний характер та спрямований проти Києва. Для перших – це можливість приписати соціальним проблемам політичного забарвлення, для других – хитрий спосіб налаштувати більшість населення України проти повсталих робітників для того, щоб унеможливити соціальні протести в інших регіонах. Але попри всі намагання шахтарі змогли втриматися від політичних провокаторів та довели цим, що в Україні назріває нове протистояння – класове. Можна сміливо припустити, що на Сході Україні формується новий епіцентр революційної боротьби українського народу. Але на відміну від революційних подій в Києві, на відміну від політичних провокацій з боку рейдерів – сепаратистів в Слов’янську та Луганську, цей новий етап революції буде не політичним, а соціальним. Не за партії, не за зміну одних паразитів на інших, не за окремих особистостей на владному Олімпі. Нова революція боротиметься за соціальне визволення українського трудового народу. Звільнення від олігархів (як від олігархів «патріотичних», так і від «сепаратистських»), за звільнення від політиканів (всіх кольорів та ідеологічних камуфляжів), за звільнення від місцевою влади бандитів та чиновників. Саме така боротьба зможе нарешті об’єднати трудовий народ Заходу та Сходу України, українських, російських, польських, угорських, кримськотатарських робітників навколо ідеї побудови нової системи, у якій влада належатиме всьому трудовому народу України.

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 10.0/10 (2 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: +1 (from 1 vote)
ЧАСТКОВА ПЕРЕМОГА ЧИ ТИМЧАСОВА ПЕРЕРВА ПЕРЕД НОВИМ НАСТУПОМ? , 10.0 out of 10 based on 2 ratings