duLyR_4SKMk22 жовтня 1835 року у селі Коричінці Шляхові на Поділлі від кулі, випущеної  із засідки шляхтичем Рутковським, загинув Устим Кармалюк – народний герой України, уславлений у піснях і переказах ватажок селянських повстань і непримиренний ворог будь-якого панства. Загинув, як і належить повстанцеві, зі зброєю в руках, готуючи напад на поміщицьку економію.

Устим Кармалюк народився в краї, де господарями були пани та окупанти. Пани – польські, бо правлячим класом на Правобережній Україні була тоді польська аристократія, окупанти – російські. А ще там були українські глитаї та єврейські лихварі, а ще… Для Кармалюка між ними не було різниці, бо всі вони, всівшись на шиї у селянина, відбирали нього останнє. І для усіх цих гнобителів у Кармалюка та його хлопців була одна «люстрація» – куля, натомість пригнобленим він був готовий віддати останнє.

Бо він сам був одним із них, і, як ніхто інший, на власній шкурі спізнав, що таке – бути тим, «хто внизу»: Кармалюк народився кріпаком –  тобто людиною, яка вважалася річчю і власністю інших людей. Але все життя його переконливо доводить, що невільником лишається тільки той, хто мовчить і терпить, натомість у того, хто бунтує і стріляє у відповідь, волі не забере  вже ніхто. І не грабував Кармалюк нікого (навіть поліцейські документи засвідчують , що жив він дуже бідно, на життя заробляючи пошиттям чобіт) – грабують зазвичай міністри, депутати і чиновники. Він експропріював, тобто забирав вкрадену власність у паразитичних класів і віддавав її тому, чиїми руками все на світі і зроблено – трудового народу. Опинись він у нашому часі, не став би Кармалюк довго розмірковувати над тим, законно чи незаконно нажили свої мільярди Ахметов і Фірташ, Порошенко і Пінчук…

Сьогодні, як і 200 років тому, український трудовий люд знову опинився під владою панів, а на частині його суверенної території вже відверто хазяйнує окупант. Не минуло й півроку відтоді, як могутнім поривом народних мас було зметено терористичний режим Януковича, як їх знову намагаються повернути у давню неволю. Повернути відверто – за допомогою інтервентів з путінської Росії і повернути в більш прихований спосіб – використовуючи старі перевірені мєнтовські кадри, завжди вірних усім Президентам чиновників, адмінресурс, підкуп і прямі репресії. Зрештою, і окупанти і пани мають спільну мету – тримати вільну громаду у покорі, для чого вони і укладають між собою всілякі «Мінські перемир’я», які освячує батько українського олігархічного капіталізму Леонід Кучма. Нині для всіх стало  очевидним, що пани, які на сцені Майдану клялися служити людям, опинившись при владі, по-справжньому воюють не з сепаратистами, а з Майданом. Вони зраджують добровольців на фронті, вони саджають до в’язниць героїв війни, вони принижують пам’ять Небесної сотні безкарністю вбивць, віддаючи останнє зі схудлих гаманців українських робітників зграї мажорів, які витрачають ці кривавим потом зароблені гривні на паразитичне споживання та «брендові» речі.

Тому, як і два сторіччя тому, відповідь на це українського трудового народу має бути кармелюківською: танки Путіна – палити, депутатів і міністрів – розігнати, заводи Порошенка та всього його олігархічного кодла – націоналізувати.

 

Даєш боротьбу з окупантами і люстрацію по-кармелюківськи!

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 5.5/10 (2 votes cast)
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: +1 (from 1 vote)
ШЛЯХОМ КАРМАЛЮКА: ПРОТИ ПАНІВ ТА  ОКУПАНТІВ  , 5.5 out of 10 based on 2 ratings